Артем, позивний Варта, киянин. До війни працював дизайнером інтер'єрів, розвивав власну справу. Але коли росіяни принесли війну на нашу землю, добровільно пішов захищати Україну.
«Бачив очі мами й дівчини — і зрозумів: мушу йти. Помститися за все, що вони зробили з моєю країною», — згадує Артем.
Тепер його помста — це кілька кілограмів вибухівки, точно доставленої ворогові на голови. Це знищена техніка, укриття, жива сила. Він уже й сам не рахує, скільки всього спопелив, — каже: статистику не ведемо.
Варта стоїть на варті ночами — у складі екіпажу бомбера в 91-му окремому батальйоні. Але коли треба негайно зупинити штурм або вразити важливу ціль, ризикує й підіймається в небо навіть удень.
Нагороди на грудях для нього — другорядне. «Найкраща нагорода — коли всі побратими живі, здорові й дружні», — переконаний Артем.
Він мріє про спокійне життя серед великої родини й планує створити власну сім'ю. А ще — завести мільйон котів і собак.
«Ми витримаємо. І ми обов'язково переможемо», — упевнено говорить Варта.