«Мрія одна — повернутися в наш дім у Лимані. Хоч його й немає зараз — він відбудується. Все відбудується. І я поверну туди батьків».
Ростислав, позивний Лестер, — оператор БпЛА 1-ї роти ударних БпАК 91-го окремого батальйону. До війська прийшов ще до повномасштабного вторгнення, у 2021. Спочатку — армійська авіація, згодом — безпілотники. Відзначений медаллю «За стійкість та відвагу».
«Ми — очі. Не буде очей — не буде піхоти», — каже Лестер. Його завдання — бачити першим і бити точно, аби зберегти життя тих, хто тримає позиції на землі. «Бо вони сподіваються на нас. Якщо ми виявили ворога раніше й знищили його — наші залишаються живими».
Особливо врізався в пам’ять момент, коли після втрат серед своїх його попросили знайти російських дронників. «Я на мавіку сів їм на хвіст і провів прямо додому. Потім туди вже все наше прилетіло — і FPV, і арта». А не так давно, уже з екіпажем важкого бомбера, він знищив ще один бліндаж із ворожими операторами.
У найнебезпечніших ситуаціях Лестер діє холодно й зібрано. «Якось виїжджали з позиції — біля дороги чекав ворожий FPV-дрон. Я почув його з кузова, маякнув водієві, почав стріляти...» Машина залишилася цілою.
Після Перемоги він мріє повернутися у свій Лиман. А поки — продовжує бити ворога з неба. Бо це про право піхоти жити, про команду, яка довіряє, і про можливість наблизити той день, коли можна буде сказати: дім відбудувався, і всі повернулися.
