Операторка відділення в РУБпАК 91 окремого батальйону Сніжана Мисляй нарівні з побратимами бореться з окупантами на передовій. Зокрема на її рахунку точна корекція такого удару, коли було знищено 12 російських загарбників. Віра в перемогу та підтримка побратимів не дозволяють їй зупинятися.
До лав ЗСУ вона вступила, надихнувшись мужністю українських воїнів, яким допомагала як волонтерка. Боротьба за бойову посаду в частині стала справжнім випробуванням. «Мені казали: "Ти дівчина, твоє місце з паперами", — розповідає вона. — Але я довела, що гідна більшого».
Допоміг Сніжані командир Назарій Кішак, який підтримав її з перших днів. «Він завжди горою стоїть за своїх людей», — каже Сніжана. Саме завдяки його вірі вона стала повноцінною частиною команди.
Перший важкий обстріл, що тривав шість годин і в якому загинув її побратим, а вона сама отримала контузію, став переломним моментом. Осколок обірвав життя бойового товариша на її очах. Але цей досвід навчив Сніжану приймати реалії війни, не втрачати рішучості й повертатися до строю.
Вона мріє про мирний відпочинок з родиною, але залишається в строю. Її війна триває доти, доки Україна не переможе.