У День Гідності та Свободи він говорить коротко й по суті:
«Захищайте свою країну. Не будьте осторонь».
Роман Пицків не планував ставати частиною великих подій — просто завжди був поруч із тими, хто потребував допомоги.
Так було одного вечора в Києві, коли Революція Гідності лише починалася: Роман повертався з роботи й побачив сутичку між міліцією та кількома молодими активістами.
Він не вагався. Він втрутився.
Цей крок і став початком його шляху — від 14-ї сотні «Вільні Люди» до фронту.
Найчастіше Роман згадує Лютеранську: сутичка з «Беркутом», бійка голіруч, каміння, салютні постріли. Там він зрозумів, що гідність — це не слово, а вибір, який робиш щодня.
І з цим вибором він прийшов в АТО, повів за собою близько 80 майданівців у батальйон «Чернігів», а згодом став його командиром.
Пам’ятає, як у звільненому Сєвєродонецьку місцеві тримали проукраїнські плакати — кадри, які й зараз залишаються для нього одними з найважливіших.
Сьогодні Роман, позивний Мойсей, служить у 3-й РУБпАК 91-го окремого батальйону.
Поруч із хлопцями та дівчатами, які продовжують ту саму справу, що почалася на барикадах: боронять своїх людей і свою країну.
Це і є гідність.
Це і є свобода.
