Денис Крилов, позивний Карін, старший солдат 91-го окремого батальйону, говорить про це спокійно — як про роботу. Але за цією фразою — поранення на Великдень, потім важка дорога до своїх під ударами FPV, три місяці госпіталів, повернення в стрій і нагорода.
До війни Денис на Житомирщині працював верстатником з обробки металу. На контракт пішов наприкінці вересня 2022 року. Пояснює просто: «Я один захисник у сім’ї».
Служив зв’язківцем в артбригаді, згодом — у зенітно-кулеметному взводі 91-го. За час служби пройшов Сумщину, Чернігівщину, Харківщину, Донеччину.
Найважливіше в роботі для нього — зосередженість і холодна голова. А найкращий результат — коли ворожі FPV не долітають, а окупанти не просуваються.
І навіть на війні бувають секунди, які потім згадуєш уже з усмішкою:
«Почули важку техніку, переглянулися: думали, все — зараз танк впритул знесе хату, де ми були. А це виявилася наша техніка».
Каже, дуже тримають побратими, особливо старші: «Їм уже за 50, а сили духу в них вистачає на багатьох».
Вдома на Дениса чекають дружина, маленький син і сестри. А після перемоги він мріє про своє житло й маленьку кав’ярню.
Спершу — вистояти. Потім — будувати своє.