Максим Алещенко, позивний Відьмак, — оператор БпЛА 2-ї роти ударних безпілотників 91-го окремого батальйону. До повномасштабного вторгнення працював у приватній кузні в Бучі. Коли почалася велика війна, пішов обороняти Київ. Потім — далі на фронт.
«Боротьба з ворогом. І в чомусь, певно, із самим собою».
У його військовому шляху були піхота, коптери, тепер — «крило». Були Вугледар, Харківський і Покровський напрямки. Були втрати, контузії, рішення, на які є кілька секунд. І досвід, після якого слово «успіх» звучить зовсім інакше.
«У піхоті успіхом було, певно, уже просто вижити й не дістати поранення. А найважче було, коли гинули люди, з якими тільки встиг подружитися».
Про нагороди каже коротко: «У певний момент вони втратили для мене якесь особливе значення».
Натомість у пам’яті лишається інше. Як біля їхнього підвалу прилетіли два КАБи, повалило дерева, підвал пішов тріщинами, винесло двері. А він тоді просто повернувся до побратимів, спитав, чи все добре, — і ліг далі відпочивати.
Або інша історія — про воду, якої майже не лишилося. Осколками перебило всі пляшки, нової доставити не могли, а сидіти в «норі» з побратимом треба було ще кілька днів. І раптом знайшлася одна залишена кимось пляшка.
«Ми ту воду по маленькому ковтку розтягували. То була людяність у критичній ситуації».
Тепер Відьмак працює на «крилі». Каже: «Є інстинкт полювання». Треба вчасно виявити ворога, техніку чи живу силу, щоб далі по них відпрацювали свої. І постійно вчитися, бо на війні інакше не можна.
«Досвід виживання, досвід користування зброєю, досвід довіри й недовіри до людей, досвід того, що час має свої межі та що людина може бути на межі й за межею…»
Серед найважливішого в побратимах він називає людяність, сміливість і чесність. А серед того, що тримає його самого, — незалежність і волю країни, боротьбу за свою землю.
«Вдома мене ніхто не чекає. Це моя свобода на війні перед обличчям смерті».
Після перемоги Відьмак мріє поїхати на Мадейру. Просто трохи побути далеко від усього цього.
А поки — війна. Та сама, після якої людина знає ціну води на кілька ковтків, ціну рішення за секунду і ціну кожного дня, який вдалося прожити.