Андрій, позивний Вірус

«Я виглянув із погреба — а переді мною російський танк. Ми влучили в нього з двох "тешок". Бехи втекли. А ми лишилися — в оточенні, без води, без зв’язку. І з вірою, що витримаємо».

 

Так згадує один зі своїх боїв Казначей Андрій, позивний Вірус, який нині командує РУБпАК 91-го окремого батальйону.

 

Вірус родом із Медведівки на Черкащині — з самого серця Холодного Яру, краю Максима Залізняка. Раніше — снайпер, інструктор зв’язку, а згодом — штурмовик за власним бажанням. Має почесні нагрудні знаки «Золотий хрест» та «Хрест хоробрих» від Головнокомандувача Збройних Сил України.

 

Його військова історія почалася 2016 року: замість строкової — контракт. Іноземні навчання, спецзавдання на Донеччині, інструкторська посада...

 

Контракт завершився в грудні 2021-го, але вже 24 лютого 2022 року Андрій добровільно прийшов у військкомат — і вистояв понад тригодинну чергу. Ірпінь, Мощун, Вугледар, Павлівка, Нижні Дачі — штурмові бої, в яких виживали буквально на «фарті». Один із них — п’ять діб в оточенні — під вогнем, із пораненими, без води. Пили іржаву воду з батарей і бойлерів, тримали оборону. Вийшли через пробитий коридор — але з втратами.

 

Двічі поранений — спершу снайпером, потім FPV-дроном. Його найкращий друг загинув. Ця втрата змінила Віруса:

 

«Я почав хоча б трохи боятися. І це добре. На війні треба боятися. Хто не боїться — помирає першим».

 

Після поранень — новий фронт: під час відновлення сам купив дрон і навчився керувати ним, став інструктором. Бо головне для нього — бути завжди на крок попереду. І завжди — з передової, а не з теорії.

 

Встиг повоювати на Харківщині, зараз разом із побратимами тримає фронт на Покровському напрямку. З аеророзвідки поступово перейшов на FPV, опанував «крила» й «бомбери». А з досвідом — і відповідальність: Андрій очолив роту ударних БпАК 91-го батальйону.

 

Каже: «Ти можеш один раз збрехати особовому складу — і все. Втрачаєш довіру. А довіра — це все, що в тебе є на війні».

 

Ця історія не лише про силу — вона про незламність, що передається крізь покоління. Від гайдамаків — до хлопців із дронами.

 

Від Залізняка — до Віруса.                  

                                                                                                

Історія, яка триває.

 

Історія, в якій ми переможемо.