На війні багато що вимірюється калібрами, відстанями й секундами. Але є ще одна одиниця виміру, про яку рідко говорять, — гаряча тарілка їжі вчасно.
Поки рота на полігоні відпрацьовує вихід на рубіж, зміну позицій і умовний бій, інші люди виконують свою роботу не менш чітко. Кухарі 91-го батальйону готують, пакують, вантажать і доставляють усе так, щоб у момент команди «перерва на обід» їжа вже чекала на бійців, а не навпаки.
Суп, салат, каша, м’ясо, компот — звичайне меню без пафосу. Але саме воно дає змогу думати про ціль, а не про те, коли ти востаннє нормально їв. Повертає сили й настрій швидше, ніж будь-які мотиваційні промови.
Польова кухня — це теж зброя. Просто вона працює тихо й без залпу.
Вона тримає людей, які тримають позиції.
