Святвечір — це коли навіть на КСП знаходиться місце для дому.
Цього разу — на КСП взводу НРК 91-го окремого батальйону.
Кутя. Свічка. Стіл, накритий руками, що вдень тримають зброю й техніку.
Дванадцять страв. Поруч — монітори, прапори, робота, яка не зупиняється.
Ми не вміємо «вимкнути війну» на свято. Але вміємо тримати своє: тепло між побратимами, пам’ять про тих, кого бракує, і світло, яке не віддаємо.
Монітори не гаснуть. Робота триває. Але ці кілька хвилин — про тих, кого любимо. Про тих, кого чекаємо. Про тих, хто поруч. І про сміх — тихий, живий, рідний.
Нехай цього світла вистачить на найважливіше — вистояти. І повернутися.
91-й тримає лінію. І тримає своє. Зі Святвечором!
