Чотири роки великої війни. Дванадцять років відкритого бою.
У цих роках було все: напруга, втома, лють, коротка радість, важкі новини, впертість, без якої тут ніяк. У цих роках країна щодня платить за право залишатися собою.
За ці роки змінилося все: звички, маршрути, голоси, тиша, навіть саме відчуття часу. Багато чого ми навчилися робити на ходу. Багато чого навчилися витримувати.
За цими роками — люди. Ті, хто воює. Ті, хто чекає. Ті, хто допомагає. І ті, кого ми вже не можемо обійняти, але не маємо права забути.
У цих роках — ранки після короткого сну, ночі, які ніхто не рахує, втома, яку не завжди видно. У цій щоденній роботі — і 91-й окремий батальйон. І саме тому ми досі тут: на своїй землі, зі своїм прапором і своїм голосом.
Попри все, ми далі стоїмо. За свою землю. За свою свободу. За своє право бути.
Чотири роки великої війни. Дванадцять років відкритого бою. Століття боротьби за своє.