Місії виконано: пів тонни вантажу — на позиціях бійців 91-го окремого батальйону.
Усе почалося з підготовки: вибір потрібного роботизованого комплексу, прокладання маршрутів з урахуванням ризиків.
І ось у роботу йде машина: кілометри під гуркіт гусениць, крізь вирви й розбиту дорогу — під уважним контролем оператора й штурмана, за підтримки бойової групи на старті. У потрібний момент робот доставляє боєкомплект туди, де на нього чекають.
На екрані ноутбука — кадри з камери НРК: артилеристи приймають снаряди. Ще кілька хвилин — і гармати знову готові до бою. А «Танчик» упевнено повертається назад.
Друга місія — складніша: вона тривала всю ніч. НРК віз бомби та бензин для екіпажу ударних дронів. Команда «робокопів» і бійці на позиціях працювали синхронно. Як підсумок — чорно-білий кадр у режимі нічного бачення: тиша, ліхтарики й руки, що приймають вантаж.
Наземні роботизовані комплекси для 91-го — це не майбутнє, а практика вже сьогодні. Вони дають змогу робити небезпечне безпечно.
Пекло для ворога починається там, де з’являється 91-й!
